ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ

“… й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, 
Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо: 
Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє” 
(Тропар Квітної неділі)

Вхід Господній у Єрусалим  — велике християнське свято у останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужили біблійна історія в'їзду Ісуса до Єрусалиму на ослі з Віфанії. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

 Церква святкує сьогоднішнє свято не лише, як подію, що відбулася у далекому минулому, а як процес, що відбувається вічно. Ми вшановуємо Царя Христа, що входить у наші серця, наш особистий Єрусалим.

Перед нами постає питання: чи може Христос туди увійти? Чи є в наших серцях місце для Христового Царства? На жаль, двері сердець багатьох щільно зачинені. Христос не може увійти туди, бо там усівся інший цар – самолюбство. В полоні постійних життєвих турбот ми стаємо в’язнями гордості, кар’єри, грошей та власних бажань. Єдиний шлях знайти мир, щастя, справжню любов – змиритися перед Богом, зробити Його своїм Царем та жити у постійному єднанні з Ним…

Божу місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і тріумфальний в’їзд до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське післанництво та Його божественність. Тріумф тих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту драми Христового життя — Його мук і смерті.