Правила посту в УГКЦ. Великий Піст.

У понеділок, 11 березня, наша Церква входить у час Великого Посту.

Піст – це спосіб духовної боротьби, який охоплює всю людину: тіло – через стриманість у їжі та питті, душу – через стриманість від пристрастей.

Церква встановила піст, бо прагне навчити вірних володіти собою та спонукає виховувати в собі сильну волю. Піст корисний: він покращує здоров’я, просвітлює розум та зміцнює дух. Коли ми постимо, заслуговуємо на відпущення гріхів, вислухання молитов, надзвичайні ласки та вічну нагороду.

Перші християни постили справді строго – їли лише раз у день (ввечері), постійно молились на самоті. Тепер у нас немає таких строгих зобов’язань до посту – маємо обов’язок стримуватись від вживання м’ясних страв. Посту дотримуємось у встановлені Церквою періоди, а протягом року зобов’язані не їсти м’яса у п’ятницю.

Християнинові дуже важливо постити. Піст – це захорона від чуттєвості, викорінення злих думок, звільнення від снів, чистота молитви, світло душі, сторож розуму, визволення від сліпоти, двері покаяння, покірне зітхання, радісний жаль, притишення в розмові, засіб мовчання, сторож послуху, здоров’я тіла, відпущення гріхів, райські двері й радість.

Святий Василій Великий писав, що суть посту – не у стримуванні від їжі: «Справжній піст – це віддалення від себе злого, здержливість язика, стримання себе від гніву, здавлення собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від цих речей – це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту».

А й справді: що з того, що людина не їсть м’яса кілька тижнів, але лихословить, обмовляє, грішить, відкладає Тайну Покаяння на останній тиждень? Адже піст – не стільки стримування від вживання м’ясного, як насамперед поправа свого життя: викорінювати гріх, який найчастіше робимо і який стає звичкою, а ще – присвятити більше свого часу для молитви, реколекцій, добрих вчинків, не відкладати примирення з Христом у сповіді на потім. Головне у пості – очистити свою душу і стримуватись від гріхів, знайти більше часу для спілкування з Богом.

Іван Золотоустий писав: «У пості перебуває страх Божий, а плоди його – святість, непорочність, довір’я до Бога, Небесне Царство, життя вічне». І справді, якщо ми будемо по-справжньому постити – робити добрі діла, викорінювати у собі лихе, примирюватися з Богом, тобто сповідатися, знаходити для Нього час, щоб молитися і духовно оновитися, то станемо святими.

Піст – це час очищення нашої безсмертної душі та благодаті. Святий Іван Золотоустий звертався до вірних: «Приймімо піст як дорогоцінний дар, святий скарб, зображення істини, начало благочестя, основу духовної науки, умертвіння пристрастей, прогнання гріха, бич пророків, сподвижника дівоцтва, губителя демонів».

Бажаємо усім прожити цей Великий Піст так, щоб здобути якнайбільше користі для нашої душі!

Правила посту в УГКЦ. Великий Піст.

Витяг з «Благовісника Верховного Архиєпископа УГКЦ» (1966 р. Б.)

1. У перший день посту і у Страсну П’ятницю діє суворий піст. Слід стримуватись від вживання продуктів і страв, які містять м’ясо, мають молочну основу, а також яєць.

2. У інші тижні посту в понеділки, середи та п’ятниці слід стриматись від продуктів і страв, що містять м’ясо; подібно, як і у страсну суботу.

3. У вівторок, четвер, суботу та неділю дозволено усі види продуктів та страв.

4. Заохочується (не має чіткого зобов’язання), щоб у перший і останній тижні посту взагалі (у всі дні, окрім неділі) утримуватись від продуктів та страв, які містять м’ясо, а у середу та п’ятницю – також страв з молокопродуктів.

5. Постити зобов’язані вірні греко-католицької Церкви віком від 14 років і до дня 60-річчя.

6. У посні дні утримуємося від участі в гучних забавах, танцях та подібних заходах.

7. Звільняються від будь-якого посту особи:

• хворі;
• ті, кому потрібне повноцінне харчування;
• особи після операції;
• матері в часі вагітності, родів та аж до закінчення годування грудьми;
• подорожуючі;
• ті, які важко працюють;
• харчуються в громадських їдальнях чи в гостях і не мають змоги вибору їжі;
• учні та студенти в період підготовки та здачі екзаменів чи сесії (коли організм потребує повноцінного харчування).

8. Не порушує посту приготування їжі на основі смальцю, тваринного жиру в цілому. Скажімо коли готуємо їжу: смажимо, заправляємо, додаємо.

9. Також не порушує посту споживання їжі, яка готувалась з додаванням м’яса: коли в борщі чи супі (іншій страві) знаходиться м’ясо (при умові споживання лише самої страви, без м’яса, що у ній).

10. Немає обов’язку постити (загальниця), якщо у посний день випаде свято, що вшановує Господа чи Богородицю (але не святого). В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпархіальний єпископ, протосинкел, синкел), парох, або сповідник на підставі поданої прохачем причини.