Всіх святих українського народу. Матері Божої Неустанної Помочі.

Рішенням Синоду єпископів УГКЦ у четверту неділю після Зіслання Святого Духа відзначається празник Всіх Святих Українського Народу, яких є дуже багато, але ми не знаємо всіх їхніх імен.

Святі нашого народу - це святі рівноапостольні великі князі і просвітителі української землі Володимир та Ольга, стовпи віри й славетні воїни Христові, засновники українського монашества преподобні Антоній і Теодосій, світочі смирення, побожності, миру, справедливості та непротивлення злу страдники Борис і Гліб, подвижник церковного єднання священномученик Йосафат, преподобна Йосафата (Гордашевська), блаженні пратулинські мученики, а також інші численні преподобні, ісповідники, святителі, мученики, священномученики українського народу, які під час свого життя прославили Бога на рідній землі.

Святий… Хто він такий?

Багато людей сьогодні думає, що святим можна стати лише у монастирі, бо там люли повністю віддані Божим справам, їх не турбує суєта цього світу, і тому лише вони можуть осягнути святість. Звичайно, у цьому є певна рація, однак святими можуть бути не лише духовні особи. Святим є той, хто вірний своєму покликанню, той, хто сумлінно виконує свої щоденні обов’язки щодо Бога та ближнього. Покликання до святості має кожен. Саме святості хоче від нас Ісус Христос: “Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!”(Мт. 5,48).

Тому, молімося до наших українських святих і наслідуймо їх духовний подвиг. Їх молитви перед Божим престолом та приклад чеснотливого життя освітлюють і освячують наш життєвий шлях. Прямуймо до святості, живучи згідно Божих і церковних заповідей, щоденне сповнюючи Божу волю, будучи вірними обов'язкам свого стану. Ми віримо, що це стане запорукою відродження нашого суспільства, наших родин, кожного зокрема. Це запорука не тільки земного благополуччя, а насамперед шлях до щасливої вічності, на який нам вказують і до якого закликають святі нашої української землі.

Також не можемо обминути стороною Празник Матері Божої Неустанної Помочі , який Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав урочисто проголосив святкувати у першу неділю липня. (“Відповідно до приписів розділу “Літургійні тексти” Інструкції щодо подання літургійних текстів, їх перевидань і перекладів (пор. Благовісник Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ 2013 року, с. 114), владою нам даною затверджуємо і проголошуємо ad experimentum терміном на три роки Службу свята Матері Божої Неустанної Помочі”, — ідеться в Декреті, який набирає чинності 21 червня 2018 року.)

Ікона Божої Матері Неустанної Помочі є найбільш чудотворною у всьому світі. В центрі ікони ми бачимо Богородицю, яка дивиться не на Ісуса, а дивиться безпосередньо на нас. Вона тримає на своїх руках маленького Ісуса, який згідно візантійської традиції зображений хоч маленьким, але з обличчям уже відносно дорослого хлопця. Він свої руки вкладає в руки Марії, але руки Марії не стискають Його сильно стиснуті кулачки. Вони якби розпрямлені щоби сказати нам у тих руках є місце і для ваших рук, і для ваших стиснутих кулачків. Марія немовби каже до кожного з нас, вона є тою Матір’ю ,яка може пригорнути, приголубити і бути поруч у наших терпіннях і стражданнях і ми покликані бігти до неї. І тому спішімо до неї як до доброї, люблячої Матері. Спішімо позбуватися своїх гріхів, спішімо до Неї із покаянням і щирою молитвою, щоб випросити через її могутнє заступництво для себе, своїх родин, для своєї матінки України кращої долі, випросити терпеливості у тих терпіннях, які маємо, бо ще нечувано ніколи, щоб Вона не допомогла.