Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною

Тропар, глас 4: Днесь узи бездітности розрішаються,* Йоакима бо й Анну, вислухавши,* Бог проти надії явно обіцює,* що вони родитимуть Богодівицю, з якої сам родився неописанний,* що, ставши чоловіком, ангелові повелів співати їй:* Радуйся, благодатна, Господь з Тобою.

Богородичні празники у нашому церковному календарі розказують нам найважливіші моменти з життя Божої Матері від її чудесного зачаття аж до її славного успення. Львівський Синод (1891 р.) Української Греко-Католицької церкви, серед Богородичних празників подає і празник Непорочного Зачаття і наказує святкувати його, як великі Богородичні празники з одним днем перед- і сім днів після- празника. Головна тема богослужіння — чудесна подія, коли свята Анна зачала Пресвяту Богородицю. Тут описані журба Якима й Анни в наслідок їхньої бездітності. Тут згадується їхня гаряча молитва, щоб Господь Бог дав їм дитину. «Господи, Боже небесних сил, — молиться Анна, — Ти знаєш неславу бездітності, тож сам злікуй біль мого серця … ». На її гаряче благання з’являється ангел і сповіщає зачаття Пречистої Діви Марії. «Молитви твої — каже ангел, — дійшли до Господа. Не сумуй і перестань плакати, бо станеш благоплідною оливкою, народжуюча паросток, гарну Діву, яка народить квітку — Христа в тілі, який дасть світу велику милість».

Дивному зачаттю Пресвятої Богородиці радіють її батьки, радіють пророки, радіють небо і земля.

Як дивно й чудно Господь Бог приготовляв ту, що мала бути Матір'ю нашого Спасителя. Вона — благодатна, свята, пречиста й непорочна стала достойним святим кивотом, у якому поселився сам Божий Син.