Розповідь про життя владики Василя Величковського

23 травня до нашого храму завітало подружжя – п. Олег та  п. Тетяна Чихарівські, яких митрополит Львівський Ігор (Возняк) та отці редемптористи благословили на розповідь по Україні про життя Василя Величковського. 
Сім’я  Чихарівських мандрує Україною розповідаючи вірним про Владику Василія.
На  кожній Божественних Літургій під час проповіді вони представили нашим прафіянам пізнавальну презентацією про життя і мучеництво блаженного. Кожен із присутніх мав нагоду приступити до мощей та отримати реліквію і помазання єлеєм, освяченим на мощах священомученика Василія.
Ціла парафіяльна спільнота висловлює подружжю подяку за візитацію та розповідь про натхненного пастиря нашої Церкви.

Довідка:

Василь Величковський народився 1 червня 1903 року у Станиславові в родині священика, родовід якої сягав запорізьких козаків.

У 1921 році Величковський екстерном закінчив гімназію і вступив до Львівської духовної семінарії, де професором догматики був отець Йосип Сліпий.

Дияконські свячення Василь отримав з рук митрополита Андрея Шептицького.

У 1925-1928 роках був священиком і монахом у монастирі редемптористів у Станиславові. Потім – парох у Костополі на Волині.

У 1935 році повернувся до Станиславівського монастиря.

У 1941 році за дорученням митрополита Андрея Шептицького Василь Величковський їде місіонером до Кам’янця-Подільського. Далі стає ігуменом монастиря у Тернополі.

Під час погрому УГКЦ отця Василя Величковського 7 серпня 1945 року заарештовують енкаведисти. Київський суд засудив його до смертної кари, але потім її замінили на 10 років таборів у Воркуті.

Вийшовши на волю у 1955 році, Величковський переїздить до Львова і продовжує там душпастирську діяльність. Зокрема, тоді він написав «Історію чудотворної ікони Богородиці Неустанної Помочі».

У 1959 році отримує номінацію на єпископа забороненої УГКЦ.

У 1963 митрополит Йосип Сліпий таємно рукоположить Василя Величковського на єпископа, відтак він засновує у Львові підпільну духовну семінарію.

У 1969 році Величковського вдруге заарештовують і засуджують на три роки колонії суворого режиму. Покарання відбуває у місті Комунарську (нині Алчевськ) на Донбасі.

У 1972 році отець Василь був висланий за межі СРСР. Спочатку він виїздить до Югославії, а звідти до Риму, де зустрічається з Папою Павлом VI. Відтак переїздить до Канади, у місто Вінніпег, де й помирає 30 червня 1973 року.

27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло II у Львові проголосив єпископа Василя Величковського Блаженним священномучеником.

16 вересня 2002 року у Вінніпегу (Канада) відбулася церемонія перенесення останків Величковського до місцевого храму Святого Йосифа. Очевидці стверджують: коли відкрили труну, то виявили, що тіло, пролежавши в землі майже 30 років, не зазнало значних змін.

 

 

 

Додати коментар

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
CAPTCHA
Введіть слова з малюнка, щоб ми знали що ви людина, а не робот.
1 + 1 =
Розв'яжіть цю просту задачку і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.