Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа. Празник Матері Божої Неустанної Помочі 2021 р.Б.

«Хто їсть моє Тіло і п’є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня», (Ів. 6, 54)
У четвер по неділі всіх святих у церковному календарі Української Греко-Католицької Церкви маємо свято Торжественного поклоніння пречистим Тайнам тіла і крові Господа нашого Ісуса Христа. З огляду на будній день, його урочисте відзначення зазвичай переносять на неділю. Воно відоме також під назвою Свято Пресвятої Євхаристії.

Днем установлення Євхаристії є Страсний Четвер, коли Христос на Тайній Вечері, сказав слова освячення: «Прийміть, їжте… Беріть, пийте…».
Що ж головне у цьому святі? Головне утвердитися у правді віри – в тому, що у Святих Тайнах, під видами хліба і вина, дійсно присутній сам Ісус Христос – тіло і кров, душа і божество. Євангелист Йоан багато разів наводить слова Христа про Його Тіло: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня» (Ів. 6, 54). Слова Христові, не прості до сприйняття, але несуть у собі основу нашого християнського життя – Єднання з Христом, колись у вічності, а тут на землі – під видами Хліба і Вина, причащаючись. Ісус Христос на Тайній вечері встановив Пресвяту Євхаристію, щоби по цілому світі і назавжди в Церкві приносилася свята безкровна Жертва, а саме на згадку Його кровавої Жертви на хресті. Вона є кормом наших душ та гарантією нашого спасіння. Але одночасно святе Причастя ставить вимогу перед людиною: не бути в стані тяжкого гріха і взагалі старатися оминати будь-який гріх, бо через св. Причастя сам Христос приходить до мене.

Церква вчить, що Пресвята Євхаристія є «джерелом та звершенням цілого християнського життя» (ІІ Ватиканський Собор, Конституція про Церкву, §11) і що саме у ній присутнє усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос.
Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький пише про необхідну пошану для Святих Тайн на престолі: «Найсвятішим місцем у церкві – це престол Божий, а на ньому кивот — палата Христа… Бо Святий Жертовник то найсвятіше місце. А тому, що на ньому приноситься найсвятіша Жертва Служби Божої, і тому, що Найсвятіший Господь неба й землі перебуває в ньому під виглядом хліба. Це місце настільки святе, що простий християнин й доторкнутися до нього не достойний! А священник, котрі є посвячені для Божої служби, наближаються до нього лише зі страхом та з чистим сумлінням. Це місце настільки святе, що на ньому не повинно бути нічого, що не є попередньо визначене нашим святим обрядом». (з Пастирського Листа, 1900 р.).
Пресвята Євхаристія – це знак особливої любові Бога до людини: через любов Бог творить світ, через любов Бог воплочується, через любов Бог віддає своє життя за людей і саме через любов Бог вирішує залишитися з людьми таким таїнственним способом у Святому Причасті, щоби люди могли користати з цього джерела ласка завжди. Тому, стараймося завжди жити у мирі з нашою совістю, щоб могти приймати Святі Тайни. Пам’ятаймо завжди слова Христа: «Я – хліб життя. Я хліб, який з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки… Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Ів 6, 22).

Також не можемо обминути стороною Празник Матері Божої Неустанної Помочі, який Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав урочисто проголосив святкувати у першу неділю липня. (“Відповідно до приписів розділу “Літургійні тексти” Інструкції щодо подання літургійних текстів, їх перевидань і перекладів (пор. Благовісник Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ 2013 року, с. 114), владою нам даною затверджуємо і проголошуємо ad experimentum терміном на три роки Службу свята Матері Божої Неустанної Помочі”, — ідеться в Декреті, який набирає чинності 21 червня 2018 року.)
Ікона Божої Матері Неустанної Помочі є найбільш чудотворною у всьому світі. В центрі ікони ми бачимо Богородицю, яка дивиться не на Ісуса, а дивиться безпосередньо на нас. Вона тримає на своїх руках маленького Ісуса, який згідно візантійської традиції зображений хоч маленьким, але з обличчям уже відносно дорослого хлопця. Він свої руки вкладає в руки Марії, але руки Марії не стискають Його сильно стиснуті кулачки. Вони якби розпрямлені щоби сказати нам у тих руках є місце і для ваших рук, і для ваших стиснутих кулачків. Марія немовби каже до кожного з нас, вона є тою Матір’ю, яка може пригорнути, приголубити та бути поруч у наших терпіннях і стражданнях і ми покликані бігти до неї. І тому спішімо до неї як до доброї, люблячої Матері. Спішімо позбуватися своїх гріхів, спішімо до Неї із покаянням і щирою молитвою, щоб випросити через її могутнє заступництво для себе, своїх родин, для своєї матінки України кращої долі, випросити терпеливості у тих терпіннях, які маємо, бо ще нечувано ніколи, щоб Вона не допомогла.