Життя кожної людини починається у спільноті. Тією першою спільнотою стає родина, в якій дитина приходить на світ. З тих невеликих і великих родин твориться більша спільнота - громада, яка пов’язана територіально, мовно, культурно - звичаєво, несучи в собі певний дух, що вироблявся роками, десятиліттями, століттями, передаючись з покоління в покоління. Центром і серцем громади в продовж віків був, є і ,маю надію, буде Святий Храм, який люди будують дивлячись на приклад мудрого Соломона, що ще в Старому Завіті спорудив найпершу святиню для Живого Бога. Будучи добрими християнами і дітьми свого Небесного Батька наші предки, мешканці Моршина, почали нелегку жертовну працю - будівництво Української Греко Католицької Церкви Святої Покрови Пречистої Діви Марії. В силу різних історичних обставин ця праця розтягнулася на довгі роки, але сьогодні вже не можливо уявити Моршин без цього куточка неба на землі, де людина віднаходить втрачений в раю зв'язок з Богом. Храм це завжди лице міста. Як важко уявити Єрусалим без Стіни Плачу, Рим без базиліки Святого Петра, Київ без золотоверхої Софії так не можливо уявити Моршин без храму Святої Покрови Пречистої Діви Марії, каплиці біля Джерела Божої Матері, без самого цілющого джерела. Свята церква для моршинців стала осередком релігійного, національного, культурного життя. Адже саме в церкві людина відчуває себе членом великої родини Божих дітей. У спільній молитві єднаються мешканці Моршина, гості нашого міста, які з різних куточків світу приїжджають до цілющих джерел і саме в храмі віднаходять той внутрішній спокій і рівновагу, які не можливо відшукати в іншому місці на землі. Сюди приходять люди зі своїми радощами і горем, з проханням і подякою, просячи прощення і шукаючи духовної благодаті. Саме тут, у храмі, біля Божого престолу у світлі лику святих ікон людина виливає в молитві все сокровенне перед Богом в надії отримати зцілення як духовне, так і тілесне. А як часто буває святиня місцем останньої надії... Розуміючи значення церкви для всієї громади моршинці мужньо взялись за воздвигнення святині. Сьогодні з висоти десятиліть ми з подивом споглядаємо на жертовність, мудрість, єдність, витривалість у доброму тих людей, хто своєю працею, молитвою, пожертвами спричинився до побудови церкви, перед ними схиляємо в пошані свої голови і з вдячністю молимось за них . До побудови храму причинилося не одне покоління і ми, що живемо в 21 столітті теж учасниками становлення і розбудови нашої Церкви. Адже тут людина, яка духовно народжується через Святу Тайну Хрещення, проживає своє життя під пильною і благодатною опікою своєї Матері Церкви. Саме в храмі через Святу Тайну Миропомазання ми стаємо воїнами Христовими, отримуючи разом з дарами Святого Духа Силу з Висоти, яка дає нам можливість і ласку сміливо і не встидаючись визнавати свою віру бути носієм Христової благовісті у світі. Через Найсвятішу тайну Євхаристії, яка звершується виключно на Святій Літургії ми з’єднаємося з Євхаристійним Христом, приймаючи Його до свого серця у Святому Причасті. Коли ми зі своєї немочі чи злоби ображаємо Господа, у Церкві завжди маємо відкритий шлях до примирення з Ним через Святу Тайну Покаяння. Для недужих тут відкриває свої ласкаві, милосердні обійми Свята Тайна Єлеопомазання, завдяки якій отримуємо як духовне, так і тілесне оздоровлення. Саме сюди урочисто приходять молодята, щоб засвідчити свій новий вибір стану життя - подружжя, і у цій Святій Тайні отримують благословення і силу для сповнення обов'язків цього стану. Саме у храмі Владика висвячує вибраного серед людей і для людей поставленою на гідність священства ієрея. А хіба не з храму ми відходимо на місце нашого останнього спочинку і хіба не в церкві лине молитовний спів за упокоєння душі, яка переставляється у інший світ? І так від нашого народження і хрещення, через ціле наше життя і до вічності Свята Церква як добра Мати дбає про нас. Це розуміли ті, хто прагнув у Моршині воздвигнути святиню Богові, хто причинився до її появи і розбудови, розуміють і ті, хто сьогодні є парафіянами Української Греко- Католицької Церкви Святої Покрови Пречистої Діви Марії м. Моршина.